Забагато пікселів

Відколи Steam ввів можливість проглядати Discovery Queue (“Чергу Відкриттів”), я встиг побачити понад 3000 ігор, більшість із яких була відсіяна в категорію “Не цікавить”.

RPGM

Черга Відкриттів – чудовий винахід. На те, щоби грати, нерідко бракує часу, а проглядання такої черги – це 10 хвилин, можна і новинки якісь цікаві раптом побачити, і згадати про класику жанрів. Однак, разом з тим, ця черга показує, скільки насправді на Steam усілякого сумнівного мотлоху.

Спершу я боровся із усілякими Free-2-Play’ями та ММО, яких мені пропонувалася велика кількість. Політика Steam будується на логіці, що не можна заблокувати у своїй черзі ігри за певним тегом, адже хто його знає, раптом колись вийде перший нормальний F2P або ММО, мало не персонально для мене створена, а я це пропущу через заблокований тег.

Менше з тим, чи то ММО закінчилися, чи то Steam щось про мене таки зрозумів, “безкоштовного” онлайн-гріндінгу з тисячами школярів помітно поменшало. Їм на зміну прийшли піксельовані ігри…

Каляка-маляка

Бувають інноваційні непогано намальовані продукти, які важко торують собі шлях через Greenlight, щоби мати шанс потрапити на віртуальну вітрину Steam. Але на кожну таку гру припадає з десяток якихось RPG-мейкерів, відстійних інді-хорорів та “ретро-стилізованих” піксельованих іграшок. І вони Greenlight не проходили. Принаймні, у них немає відповідного значка.

Я ніколи не розумів гонитви за надреалістичною графікою у відеоіграх, однак це не означає, що мені подобається протилежна крайність. Після Майнкрафту всі ніби показилися. На Steam достобіса ігор за якістю зображення на рівні 1990-тих чи навіть 1980-тих. Так, я розумію, іноді ігри стилізуються, і це круто. Мені самому деякі з таких ігор дуже припали до смаку (Lone Survivor, Rogue Legacy). Однак не може кожна друга нова іграшка на Steam бути типу “стилізована” під Нінтендо! Ми опиняємося в ситуації сучасного мистецтва, коли люди багато десятиліть наполегливо продовжують малювати абстрактні фігури, бо вважають, що це зробить їх настільки ж оригінальними, як Казимир Малевич.

Зрештою, ігри в 1990-их любили не за примітивність графіки. Просто тоді не було альтернатив.

Що стосується RPG-мейкерів – зізнаюся, не грав. Бо коштують вони часом як повноцінні продукти, а я не маю бажання платити навіть кілька центів за гру, яку мені буквально доведеться уявляти в своїй голові. Часом на тій же Нінтендо графіка була навіть краща, бо люди в 1990-их старалися передати об’ємність у 2Д. І я не кажу про затертого до дір Маріо. Окрім італійського сантехніка з кількох десятків пікселів, на старих приставках було ще чимало ігор, і (так, я вчиню “святотатство”) багато з них були НАБАГАТО цікавіші за Маріо.

Якщо ж мені скажуть, що в тих RPG-мейкерах дуже круті історії, то я відповім, що я не можу сприймати жодну історію, коли персонажі в ній виглядають відверто іграшково, а 2Д-середовища навіть не намагаються імітувати перспективу. Особливо смішно, коли хтось маркує один з RPG-мейкерів тегом “Mature” (“тільки для дорослих”). Що там за сюжетом має відбуватися, щоби на екрані воно набуло хоч якоїсь мінімальної непристойності чи жорстокості, гадки не маю 🙂

Альтернативи для розробника-початківця

Коли нема грошей та вміння, щоби робити щось реалістичне, то можна створити “інтерактивну новелу” із красивими артами, виконаними, скажімо, вашим другом-художником. Якщо нема ані друга, ані таланту до малювання – можна, врешті-решт, зробити текстову гру. Це навіть іще вінтажніше, ніж пікселі 1980-их. Можна навіть зробити цю гру браузерною і заробити на ній не менше, ніж на Steam. Натомість парити RPG-мейкер – це, на мою думку, те саме, що продавати зроблений фанатами Скайріму третьосортний мод.

І звісно, так, я розумію, що інді-революція дала нам ціле покоління розробників, що клепають ігри на коліні на нетбуці в гаражі/підвалі чи на горищі, чи ще в якомусь малопридатному для роботи місці. Але може не варто їх усіх запускати гуртом на Steam? Може хай спершу на якомусь конкурсі для початківців спробують себе показати? На Кікстартер хай подадуться – там люди намагаються хоч одну якусь оригінальну ідею вставити у свій продукт чи, щонайменше, старі ідеї упакувати стильно. Є молоді розробники, які починають з нуля і якось проскакують цей епізод із десятьма пікселями, переходять одразу до якоїсь більш-менш адекватної візуалізації. Чому б не рівнятися на них?

Advertisements

About Дмитро Прокопчук

Політичний консультант компанії New Political Generation. Редактор сайту "Ігровимір".

Posted on 08.04.2015, in Тренди and tagged , , , , . Bookmark the permalink. Залишити коментар.

Прокоментуйте

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: